Кioкушин

Історія Кіокушин карате-до

Стиль карате Кіокушинкайкан, що в перекладі означає «Товариство шукачів істини», або «Гранична реальність» був створений майстром Масутацу Ояма на початку 50-х років минулого століття. Ояма народився 27 липня 1923 року у Кореї. Його справжнє ім’я – Чхве Ен І. Ояма Масутацу – псевдонім, що означає «що множить свої досягнення, подібні до високої гори».

У 1938 р. Ояма приїхав до Японії, де вступив до Авіаційної технічної школи. У цьому ж році він отримує перший дан по карате Сетокан. Паралельно Ояма починає займатися дзюдо, обов’язковим предметом в Авіаційній технічній школі.

На початку 40-х років Ояма вступає до університету Такусеку і стає учнем Фунакосі Гітіна, одного з окинавських майстрів, які принесли карате до Японії. Під його керівництвом Ояма продовжує вивчати стиль Сетокан. На час мобілізації в армію в 1943 р. він уже мав 4-й дан. Під час Другої світової війни Ояма також вивчає бойове мистецтво айки дзю-дзюцу Дайто-рю у майстра Котаро Йосіди.

У 1946 р. Ояма починає займатися карате Годзю-рю під керівництвом корейського майстра Со Нейтю, який також жив у Японії. Со Нейтю ставить особливий акцент на фізичному загартуванні. Вже за кілька місяців Ояма отримує почесний 4-й дан за програмою школи.

Ояма також відвідує острів Окінаву та країни Південно-Східної Азії, де вивчає місцеві стилі кулачного бою.

У 1954 р. відкрилося перше додзе Оями в районі Медіро в Токіо. Учні, що прийшли до Оями в цей період, надалі стали блискучими майстрами та прославили Кіокушин. Це брати Ояма Сігеру та Ояма Ясухіко, Харуяма Ітіро, Накамура Тадасі, Куросакі Кендзі, Асіхара Хідеюкі, Соено Йосідзі, Року Юдзо, Като Сігео, Рояма Хацуо та багато інших. У їхніх тренуваннях та спарингах і народжувався стиль Кіокушин.

У червні 1956 р. Ояма відкриває додзьо в районі Ікебукуро, що стало початком Кіокушинкайкан як організації. Було проголошено принцип: «1.000 днів тренувань – курс новачка, 10.000 днів – зрілість».

У 1957 р. в Додзе Оями тренувалися вже 700 осіб.

У цей період Ояма отримує 4-й дан з дзюдо і 7-й дан з карате Годзю-рю.

У 1964 р. створюється головна організація (яп. Хонбу) і створюється Міжнародна Організація Кіокушинкайкан Карате (International Karate Organization Kyokushin kaikan, найчастіше звана IKO або IKOK). Ця організація має свої кваліфікаційні нормативи та правила змагань, які принципово відрізняються від прийнятих в інших міжнародних організаціях, що об’єднують «безконтактні» стилі карате. Ояма Масутацу стає канте (директором).

Сосай Масутацу Ояма втілив у життя результат своїх багаторічних пошуків відродження справжнього бойового (будо) карате, яке не є чисто спортивною дисципліною, а є цілісною системою виховання особистості в дусі бусідо. Саме таке карате швидко знайшло тисячі прихильників не лише в Японії, а й далеко за її межами. Незабаром Кіокушинкайкан карате-до почало розвиватися у поєднанні зі спортивним напрямом, як найефективнішим способом популяризації та демонстрації своєї сили та конкурентоспроможності.

За більш ніж півстоліття свого існування Кіокушинкайкан карате-до міцно закріпилося у співтоваристві спортивних єдиноборств, як один із найвидовищніших видів спорту. Завдяки зусиллям та майстерності Оями Кіокушинкайкан набув найширшого поширення у світі. В даний час цим стилем займається близько 15 мільйонів людей у ​​140 країнах.

Це надзвичайно видовищний вид спорту. Змагання з Кіокушинкайкан карате-до проводяться у повний (фулл) контакт без захисного спорядження (використання якого є обов’язковим для дітей та юніорів). Єдине обмеження — заборона ударів голими руками в голову. Бої фул-контакт, що поєднують силу з ефектною різноманітною технікою, зробили Кіокушинкайкан карате-до найпопулярнішим і наймасовішим карате нашого часу в багатьох країнах світу.

У квітні 1994 року в 70-річному віці засновник Кіокушин карате Мас Ояма помер від раку легенів. Після смерті великого майстра правління міжнародної організації переходить Мацуї Секей. За багатьма політичними та економічними розбіжностями найбільша міжнародна федерація розпадається, зрештою з’являються нові самостійні організації, які популяризують Кіокушин карате-до діють автономно друг від друга.

Кіокушін-кан карате-до: стратегія розвитку
та система навчання

Хацуо Рояма є одним з перших учнів Масутацу Оями, дуже небагатьох представників цієї блискучої когорти каратистів, які не покинули школу Кіокушинкайкан і залишалися поряд із сосаэм (засновником) Ояма до самої його смерті. Після смерті сосая Ояма Масутацу в рамках нової структури, яку очолив Мацуї Секей Хацуо Рояма, залишився Бранч-чіфом своєї рідної префектури Сайтама і був призначений Верховним Радником і куратором регіонів колишнього СРСР та Східної Азії у Міжнародному Комітеті IKO.

Однак у грудні 2002 року, остаточно розійшовшись з Мацуї у поглядах на розвиток Кіокушинкайкан карате-до, вийшов зі складу Міжнародної організації карате-до (IKO) і заснував Всеяпонську федерацію карате-до Кіокушин-кан (Ніхон Кіокушин карате-до ремей) ), 13 січня 2003 року Хацуо Рояма створив «Міжнародну організацію Кіокушин-кан карате-до», проголосивши своєю метою дотримання завітів Оями Масутацу та вивчення справжнього будо карате.

В даний час він є Президентом «Міжнародної Федерації Кіокушин-кан карате-до» та Президентом Фонду Кіокушин Сегакукай.

«Міжнародна Федерація Кіокушин-кан карате-до» є нині однією з найпрогресивніших організацій Кіокушин карате у світі.

Сучасне Кіокушин-кан карате-до є різнобічне бойове мистецтво і сьогодні розвивається за наступними напрямками:

– класична техніка (техніка блоків, ударів ногами та руками)

– бойова техніка (адаптована класична техніка з урахуванням індивідуальних особливостей учня)

– ката (виконання стандартних форм, комплексів) та бункай (відпрацювання елементів ката з партнером);

– техніка ура-вадза (техніка кидків та захоплень)

– дихальна гімнастика та техніка і-кен (контроль дихання, здатність акумулювати та викидати енергію)

– вивчення основних видів зброї Кобудо:

• бодзюцу (техніка бою дерев’яною жердиною – «бо»)

• сайдзюцу (техніка бою металевим тризубом «сай» – колюча клинкова холодна зброя)

• тонфадзюцу (техніка бою «тонфа» — японська дерев’яна зброя ударно-дрібної дії)

В Україні офіційним представником «Міжнародної Федерації Кіокушин-кан Карате-до» є «Всеукраїнська Федерація Кіокушин-кан Карате-до», яка веде свою спортивну діяльність через обласні відділення та самостійні клуби, що працюють у рамках договорів про співпрацю в галузі популяризації Кіокушин – кан карате-до.

Цілі і стратегія розвитку в філософії
Кіокушин-кан карате-до:

Головна мета навчання – виховання майбутнього майстра карате, який буде розвивати своє розумове і психічне здоров’я, та стане прекрасним прикладом для тих, хто тільки починає свій шлях в карате.